Загальна частина

Охорона здоров’я матерів і дітей є невід’ємною складовою системи охорони здоров’я, результати діяльності якої значною частиною зумовлюють проблеми і перспективи її подальшого розвитку.

Здоров’я дитячого населення визначає подальший економічний, науковий, культурний потенціал країни та рівень здоров’я наступних поколінь.Законами України “Основи законодавства України про охорону здоров’я“ та “Про охорону дитинства“ держава гарантує кожній дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формування здорового способу життя.

Основним завданням охорони здоров’я дітей і матерів є попередження та зниження рівня смертності дітей і матерів. Ці показники мають соціально-політичну спрямованість і характеризують не тільки якість та рівень медичної допомоги дітям і матерям, але й розвиток системи охорони здоров’я і суспільства загалом.

Динаміка чисельності населення в Україні у віці від народження до 18 років наприкінці минулого і початку теперішнього століття була найбільш драматичною у порівнянні зі змінами в інших вікових групах. Аналогічна ситуація склалася і у м.Львові. За період з 1988р. кількість дітей у м.Львові формувалася в умовах надзвичайно різкого скорочення народжуваності: з 11438 немовлят у 1988р. до 7366 у 2006р. Таким чином, незважаючи на збільшення народжуваності в останні роки, чисельність дитячого населення у м.Львові за останні 10 років скоротилась на 25% - з 201541 у 1995р. до 150300 у 2005 р. Демографічне “відлуння“ такої западини на віковій піраміді населення відчуватиметься ще впродовж багатьох десятків років. Тому проблема охорони здоров’я дитинства повинна розглядатися як надзвичайно важлива, її невирішеність створює небезпеку для розвитку міста і країни загалом.

Визнання спеціалізованої неонатологічної допомоги у м.Львові як пріоритетної дає можливість створити ефективну систему надання медичної допомоги новонародженим з невідкладними станами. За останні роки досягнуто зниження показника захворюваності новонароджених до 16-20%, малюкової смертності з 10% у 2004р. до 5,2% у 2006р. У зв’язку з переходом України на міжнародну систему обліку і статистики з 1 січня 2007р. впроваджений порядок реєстрації новонароджених з масою 500 г і більше, що вимагає нового підходу у лікуванні і виходжуванні таких дітей, інтенсивного розвитку реанімаційних відділень для новонароджених та забезпечення їх відповідним обладнанням.

Впродовж 2001-2004 рр. в Україні зросла поширеність хвороб серед дітей віком до 14 років на важкі хронічні захворювання: новоутворень - у 2,6 рази, хвороб крові та кровотворних органів у 3 рази, хвороб ендокринної системи - у 3,4 рази, хвороб системи кровообігу і вроджених аномалій - у 2 рази. Викликає обгрунтовану тривогу стан здоров’я підлітків, поширеність хвороб крові та кровотворних органів у них зросла за цей період у 3,4 рази, новоутворень у 4,5 рази, хвороб сечостатевої системи у 2 рази. Зросло розповсюдження наркоманії, ризикової поведінки, інфекційних хвороб, що передаються статевим шляхом. Аналогічна картина дитячої захворюваності спостерігається у м.Львові.

У структурі причин смерті підлітків 66% складають нещасні випадки, травми та отруєння, у тому числі самогубства, на друге і третє місце виходять злоякісні новоутворення та хвороби нервової системи відповідно.

Рівень інвалідності дітей продовжує зростати. Щорічно статус дитини-інваліда у м.Львові вперше отримують близько 250 дітей. На кінець 2006р. у лікувально-профілактичних закладах м.Львова налічувалося 2338 дітей-інвалідів. У структурі дитячої інвалідності переважають вроджені вади розвитку (20,3%), хвороби нервової системи (19,4%) та психічні розлади (11%).

Існуюча в Україні система медико-соціальної реабілітації неповносправних дітей потребує удосконалення шляхом підвищення ефективності заходів, спрямованих на відновлення втрачених функцій, покращання стану здоров’я та соціальну адаптацію зазначеної категорії дітей. Забезпечення дітей з особливими потребами безкоштовними ліками є недостатнім.

За останні роки активізувалася робота з впровадження ефективних перинатальних технологій: у пологових стаціонарах забезпечено оптимальний температурний режим, кількість ліжок сумісного перебування збільшилась за період 2005-2006рр. з 36% до 55% (обласний показник - 85%). Водночас, забезпечити нормативну кількість ліжок сумісного перебування, індивідуальні пологові зали і партнерські пологи не видається можливим, враховуючи розміщення міських акушерських стаціонарів у пристосованих приміщеннях. З 2002р. спостерігається зростання кількості пологів: з 4328 у 2002р. до 6154 у 2006р., тому більш відчутною є недостатня кількість акушерських ліжок. Особливо це відчувається при закритті одного з акушерських стаціонарів міста, коли переповненість іншого створює проблеми в організації надання акушерсько-гінекологічної допомоги, ризик виникнення внутрішньо-лікарняних інфекцій тощо.

Стан медикаментозного забезпечення пологових та дитячих стаціонарів має тенденцію до покращання, однак ще не відповідає вимогам щодо безоплатного надання медичної допомоги. У пологових стаціонарах видатки на медикаментозне забезпечення у 1-му кварталі 2007р. складали 9,5 грн. на 1 ліжко/день, у міській дитячій клінічній лікарні – 6,4 грн., у 2006р. – 7,0 і 5,9 грн. відповідно.

Репродуктивне здоров’я як складова загального здоров’я є вагомим чинником забезпечення сприятливих перспектив країни, важливою передумовою формування її демографічного і соціально-економічного потенціалу. Незважаючи на зусилля служби планування сім’ї у попередні роки, високий рівень непланованої вагітності є причиною майже найвищого рівня абортів серед країн Європи і залишається одним з головних чинників розладу репродуктивного здоров’я. Упродовж останніх років у м.Львові спостерігається зменшення кількості абортів, однак викликає тривогу кількість абортів у першовагітних (22%), що свідчить про недостатній рівень інформованості населення з питань планування сім’ї.

Особливого поширення набули хвороби, що передаються статевим шляхом, у тому числі ВІЛ-інфекція, яка набула характеру епідемії: за останні 5 років кількість ВІЛ-інфікованих зросла у 20 разів. На початок 2007р. на обліку у медичних закладах м.Львова перебувало 5 ВІЛ-позитивних дітей, з них 2 хворих - на синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Виходячи із загальної тенденції, їх кількість щороку буде зростати.

У структурі онкологічної патології жіночого населення рак молочної залози стабільно займає перше місце. У м.Львові питома вага раку молочної залози ІІІ-ІV ст. серед вперше виявлених складає 28,1% (в області - 25%, у державі - 25,3%). Питома вага раку шийки матки ІІІ-ІV ст. серед вперше виявлених становить 18,9%, що перевищує рівень в області (17,7%) та у державі (18,3%).

Такий стан у системі охорони материнства і дитинства зумовлює необхідність подальшого здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення здоров’я дітей та матерів, створення умов для безпечного материнства і народження здорових дітей.

Міська програма охорони здоров’я дітей і матерів (надалі – Програма) розроблена відповідно до Державної програми “Репродуктивне здоров’я нації“ на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1849; розпоряджень голови Львівської обласної державної адміністрації від 31.08.2005р. № 732 “Про стан забезпечення права дітей на охорону життя і здоров’я та запобігання злочинам проти них“ і від 21.03.2006р. № 268 “Про забезпечення пріоритетного розвитку галузі охорони здоров’я матерів і дітей Львівщини“; обласної цільової програми “Стратегія подолання материнської та дитячої смертності у Львівській області на 2007-2011 роки“, ухваленої рішенням обласної ради від 17.04.2007р. № 276; рішення виконавчого комітету від 26.12.2006р. 1446 “Про концепцію реформування міської дитячої клінічної лікарні на 2007-2010 рр.“.

Мета та завдання Програми

Метою Програми є реалізація державної політики щодо зміцнення здоров’я дітей і матерів, стандартизації надання акушерсько-гінекологічної та педіатричної допомоги, впровадження передових новітніх технологій у лікувальний процес, покращання якості надання медичної допомоги матерям і дітям.

Програма скерована на подальший розвиток служби охорони здоров’я матерів і дітей, репродуктивного здоров’я та планування сім’ї, зниження дитячої і недопущення материнської смертності, кардинальне покращання профілактичної та первинної медико-санітарної допомоги дітям і матерям, активний розвиток стаціонарозамінних форм надання медичної допомоги, інтенсивний розвиток високотехнологічної стаціонарної медичної допомоги шляхом створення високоспеціалізованих медичних центрів європейського взірця.

Завдання Програми:

1. формування засад здорового способу життя, у тому числі засад безпечної статевої поведінки;
2. підвищення демографічної культури населення, зокрема культури планування сім’ї;
3. покращання діагностики вродженої патології;
4. попередження випадків материнської смерті та створення умов для безпечного материнства і народження здорових дітей;
5. зниження рівня дитячої інвалідності;
6. стабілізація показника малюкової смертності і зниження смертності дітей всіх вікових груп;
7. профілактика та раннє виявлення онкологічних захворювань у жінок;
8. зниження рівня абортів та непланованої вагітності;
9. покращання репродуктивного здоров’я населення та зниження рівня запальних захворювань статевих органів;
10. підтримка громадських ініціатив, спрямованих на реалізацію політики охорони материнства і дитинства;
11. залучення інших структур виконавчої влади до вирішення проблемних питань охорони материнства і дитинства.

Очікувані результати

1. Недопущення випадків материнської смертності.
2. Забезпечення антенатальним доглядом не менше 98% вагітних (базовий показник 98%).
3. Зниження рівня штучного переривання вагітності на 10% (базовий – 14,7 на 1000 жінок фертильного віку).
4. Зниження питомої ваги ІІІ-ІV ст. раку шийки матки на 10% (базовий - 18,9 %).
5. Зниження питомої ваги ІІІ-ІV ст. раку молочної залози на 5% (базовий - 28,1%).
6. Стабілізація показника смертності дітей у віці до 1-го року на рівні 5,0–6,0 на 1000 народжених живими (базовий - 5,0‰).
7. Зниження показника загальної захворюваності дитячого населення (базовий - 1920,0‰).
8. Підвищення рівня охоплення вакцинацією дитячого населення.
9. Зниження рівня дитячої інвалідності (базовий - 17,3‰).
10. Збільшення кількості ліжок сумісного перебування матері та дитини у пологових і дитячих стаціонарах (базовий - 55%).
11. Підвищення рівня санітарної культури населення, формування засад здорового способу життя, у тому числі засад безпечної статевої поведінки, культури планування сім’ї тощо.

Джерела фінансування програми

1. Міський бюджет м.Львова.
2. Державний та обласний бюджети у частині виконання державних і обласних програм.
3. Власні надходження бюджетних установ.
4. Міжбюджетні трансферти.
5. Інші джерела, які незаборонені законодавством.