Львівська міська рада

[Flyer]

Чергове рішення судді Ліуша А.І. Залізничного районного суду - все поперекручував, аби прийняти рішення, як попросили від В.В.Бєлоусова. Буде апеляція. Незрозуміло, де цей суддя вичитав, що по трудовому спору треба платити мито та за інф.- тех. забезпечення
-----------------
справа№ 2-1185/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2011 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Ліуша А.І.
при секретарі Мицько О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом Бєлоусова Валерія Володимировича до Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії», з участю третьої особи Міністерства транспорту та зв'язку України про оскарження вимоги, -
ВСТАНОВ ИВ:
позивач звернувся до суду з позовом про оскарження вимоги покликаючись на те, що вимога Вільної профспілки інженерно - технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про зняття з посади генерального директора ДАП «Львівські авіалінії» за грубе порушення законодавства України про працю, оплату праці, невиконання рішення суду, порушення конституційних прав громадян, міжнародних угод, неефективне управління державним майном є безпідставною з наступних підстав: Державне авіаційне підприємство «Львівські авіалінії» відповідно до статуту є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній формі власності та входи іь до сфери управління Міністерств:. тра.іСП*>рту та зв'язку України. Твердження про те, що генеральний директор ДАП «Львівські авіалінії», призначений на посаду з грубим порушенням Постанови КМУ №777 від 3 вересня 2008 року так як у нього немає профільної освіти в ЦА та відсутній досвід роботи на керівних посадах в підприємствах ЦА не відповідає дійсності. У 1979 році він закінчив Воронежське вище авіаційно - інженерне училище по спеціальності командна тактична спеціальних автомобілів авіації та у 1991 році закінчив Військово - повітряну Червонопрапорну ордена Кутузова академію ім. Ю.А. Гагаріна по спеціальності командно-штабна оперативно тактична Військово -повітряних сил та отримав кваліфікацію офіцера з вищою військовою освітою. З 1979 року по 2004 рік він служив у Військово - повітряних силах України на командних посадах: командир авіаційно -технічної бази, заступник командира авіаз'єднання, заступник командира дальньої і стратегічної авіації. З 2007 року по 2008 рік працював директором управління авіаційного та аеродромно - технічного забезпечення польотів ЦА. З 2008 року по липень 2010 року працював у ДАП «Львівські авіалінії» на посадах заступника генерального директора з загальних питань, першого заступника генерального директора та в.о. генерального директора. Його призначення на посаду генерального директора ДАП «Львівські авіалінії» відбулось у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання». Викладені обставини відповідачем у оскаржуваній вимозі не відповідають дійсності та не знаходять свого підтвердження. 26 серпня 2010 року ним повністю погашена заборгованість по заробітній платі - 2 627711,14 грн., в тому числі проведено розрахунок та виплачено кошти вихідної допомоги із 38 працівниками, які були скорочені та звільнені на суму 437793,98 грн., а також сплачено 4 191 325,00 грн. внесків у ПФ Залізничного р-ну м.Львова. Станом на 1 вересня 2010 року заборгованість у ДАП «Львівські авіалінії» погашена у повному обсязі. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 7 листопада 2007 року повністю виконано. Наказом №298/к від 29 вересня 2010 року Лисака І.П. поновлено на посаді техніка з ТО ПС АіРЕО категорії С АТБ. Не відповідає дійсності і той факт, що ним було найнято за кошти державного авіапідприємства адвоката Кузана Р.І. Жодних договорів про надання послуг з адвокатом ним укладено не було. Листи відповідачів призвели до численних перевірок діяльності ДАП «Львівські авіалінії». Проведеними перевірками не було виявлено жодних порушень, що підтверджує те, що поширені відомості є неправдивими та надуманими, нічим не підтвердженні, не відповідають дійсності, характеризують авіапідприємство виключно з негативної сторони і принижують трудовий колектив підприємства. Просить визнати вимогу Вільної професійної спілки інженерно-
2
технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» № 09-05 від 16 вересня 2010 року такою, що не відповідає дійсності та не підлягає до задоволення.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, давши аналогічні пояснення, просить позов задоволити.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що позивачем грубо порушено законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та усі факти викладені у вимозі є достовірними та відповідають дійсності. Крім того, факт відсутності в Україні, в тому числі у м.Львові, Державного авіаційного підприємства «Львівські авіалінії» підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АС № 332062. Також в трудовій книжці позивач та довідці з підприємства №11-00-113 записано, ніби-то він працював на посаді директора управління авіаційного та аеродромно - технічного забезпечення польотів цивільної авіації ТзОВ «Новекс». ТзОВ «Новекс» м. Івано-Франківськ не може володіти аеродромами, виконувати польоти, та займатись аеродромно - технічним забезпеченням польотів цивільної авіації, а керівник Бєлоусов В.В. займати посади управління ЦА в ТзОВ «Новекс» рівня Державіаадміністрації, так як ТзОВ «Новекс» не володіє сертифікатом на здійснення відповідної діяльності в галузі цивільної авіації. Фірма «Новекс» фігурує в скандалах зі збором коштів на будівництво квартир. Просять у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи у судовому засіданні позов підтримав, пояснивши, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання» Мінтрансзв'язком, як уповноваженим органом управління було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора ДАП «Львівські авіалінії». Відповідно до протоколу конкурсної комісії від 2 липня 2010 № 73 переможцем конкурсного відбору визнано Бєлоусова В.В. Призначення здійснено відповідно до визначених нормативно-правових актів, факти викладені у вимозі не відповідають дійсності та міністерство просить позовну заяву задоволити.
Представник позивача в останнє судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому згідно ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити.
Судом встановлено, що 16 вересня 2010 року Вільною професійною спілкою інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» на адресу Міністерства транспорту та зв'язку України скеровано вимогу щодо зняття з посади генерального директора ДАП «Львівські авіалінії» Бєлоусова В.В. /а.с. 14/
Згідно ст. 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, однак за умови, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Вимогу про розірвання контракту з позивачем Бєлоусовим В.В. було пред'явлено Вільною професійною спілкою інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» 16 вересня 2010 року /а.с. 14/
Як зазначено у ст. 45 КЗпП України, якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав вказану вимогу 29 жовтня 2010 року та, у передбачний зазначеною нормою закону строк, 8 листопада 2010 року оскаржив її до суду. /а.с. З, 14/
Суд вважає, що вимога виборного органу первинної профспілкової організації, про розірвання контракту з керівником установи, як така, що тягне за собою обов'язкове розірвання з керівником контракту, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" повинна бути чіткою, вмотивованою та з посиланням на конкретні норми закону, які порушуються, без викладення таких порушень у довільній формі.
Так у вимозі Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» від 16 вересня 2010 року зазначено, що позивач грубо порушує законодавство України про
3
працю, оплату праці, не виконує рішення суду «іменем України», порушує конституційні права громадян, міжнародних угод, неефективно управляє державним майном.
Як на доказ вказаних порушень, Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії», покликається на те, що працівникам звільненим з підприємства за скороченням чисельності не виплачено заборговану заробітну плату та кошти вихідної допомоги. Однак в оскаржуваній вимозі не зазначено, яким саме працівникам звільненим з підприємства за скороченням чисельності не виплачено заборговану заробітну плату та кошти вихідної допомоги, в якому розмірі та за який період не проведено вказані виплати.
В ході розгляду справи представники відповідача також не надали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених фактів, хоча відповідно до довідки від 3 листопада 2010 року станом на 1 вересня 2010 року, фактично на час винесення оскаржуваної вимоги, заборгованості ДАП «Львівські авіалінії» по заробітній платі та Пенсійному фонду немає. 26 серпня 2010 року виплачено заборгованої заробітної плати 2627711,14 грн., в тому числі проведено розрахунок із 38 звільненими працівниками на суму 437793,98 грн. /а.с' 15/
Згідно звіту з праці ДАП «Львівські авіалінії» за серпень 2010 року, заборгованість перед працівниками по заробітній платі та виплатах із соціального страхування на 1 вересня 2010 року відсутня, /а.с. 36/
Крім того суд переконаний, що даними фактами, на час винесення оскаржуваної вимоги, при належному здійсненні своїх повноважень, зобов'язана була володіти Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії», оскільки відповідно до ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року із наступними змінами, саме професійні спілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці.
Суд вважає таким, що не відповідає дійсності, викладене в оскаржуваній вимозі, твердження про те, що позивач грубо порушує трудове законодавство та умисно не виконує рішення суду від 7 листопада 2007 року про поновлення на займаній посаді авіатехніка Лисака І.П. - заступника голови Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії», оскільки згідно наказу № 298/к від 29 вересня 2010 року Лисака І.П., з 7 листопада 2007 року поновлено на посаді техніка ТО ГІС (АіРЕО) кат. С АТБ ДАП «Львівські авіалінії» /а.с. 34, 35/
Окрім того, в оскаржуваній вимозТ заначен67 що позивач нехтує конституційними правами громадян, грубо порушує 87 і 94 Конвенції МОП, ст. 12-Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», наймає за кошти державного авіапідприємства адвоката Кузана Р.І. для заборони конституційної діяльності профспілки, що відображено в звіті Державного департаменту США про дотримання прав людини в Україні.
Однак викладення даного пункту вимоги носить загальний та неконкретний характер, у ньому не зазначено жодних імен та прізвищ громадян, конституційними правами яких нехтує позивач, які саме конституційні права порушуються позивачем, які саме порушення 87 і 94 Конвенції МОП допущені позивачем та взагалі як слід розуміти абревіатуру «МОП». Також не вказано коли саме позивачем було «найнято» адвоката Кузана Р.І., який розмір коштів державного авіапідприємства було для цього виділено та яким чином відбувалась заборона конституційної діяльності профспілки та порушення ст. 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Представниками відповідача, ні при пред'явленні даної вимоги, ні суду не надано жодних доказів на підтвердження викладених вище фактів.
Тому, на переконання суду, таке формулювання пункту вимоги взагалі унеможливлює встановлення достовірності викладених у ньому фактів.
Безпідставними також є і покликання Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» у вимозі на те, що генеральний директор Бєлоусов В.В. призначений на посаду з грубим порушенням Постанови Кабінету Міністрів України № 777 від З вересня 2008 року «Про проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання» так, як він не має профільної освіти в цивільній авіації (спеціаліст, магістр) та у нього відсутній досвід роботи на керівних посадах в підприємствах цивільної авіації, як на підставу розірвання з позивачем контракту, оскільки відповідно до ст. 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, однак за умови, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", що слід розуміти, як порушення керівником підприємства трудового законодавства під час безпосереднього виконання своїх трудових обов'язків та, порушення питання неправомірності призначення особи на посаду керівника підприємства не може бути підставою для розірвання контракту в розумінні ст. 45 КЗпП України.
4
Окрім того, згідно протоколу № 73 засідання Комісії Міністерства транспорту та зв'язку України для проведення конкурсного відбору керівників державних підприємств від 2 липня 2010 року, комісія встановила, що конкурсна пропозиція позивача Бєлоусова В.В. відповідає вимогам п. 18 «Порядку проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 3 вересня 2008 року та позивача Бєлоусова В.В. визнано переможцем конкурсного відбору на заміщення вакантної посади генерального директора авіаційного підприємства «Львівські авіалінії». Дані результати конкурсу оскаржені не були. /а.с. 86-87/
Також, у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 777 від 3 вересня 2008 року «Про проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання» кандидатура позивача Бєлоусова В.В., як керівника авіаційного підприємства «Львівські авіалінії», погоджена Львівською обласною державною адміністрацією, що стверджується листом № 5/5-3913/0/2-10-13 від 8 липня 2010 року. /а.с. 77/
Суд не бере до уваги покликання представників відповідача, про те, що в Україні взагалі відсутнє Державне авіаційне підприємство «Львівські авіалінії», що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АС № 332062, оскільки відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи виключно в межах заявлених вимог, натомість підставність створення та діяльності певною юридичної особи не є предметом даного розгляду справи; не висвітлені вказані представником відповідача факти і в оскаржуваній вимозі.
Крім того, відповідно до поданого представником відповідача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АС № 332062, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АС № 332062 не знайдено записів щодо Державного підприємства Державного авіаційного підприємства «Львівські авіалінії» та у даному витягу жодним чином не йдеться про Державне авіаційне підприємство «Львівські авіалінії», /а.с. 64/
На основі наведеного суд вважає, що вимога Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» від 16 вересня 2010 року є не обгрунтованою, не вмотивованою, не підтвердженою належними доказами, не відповідає дійсності, не містить посилань на конкретні норми закону, містить посилання на норми закону, які не відповідають її змісту та у такій формі не підлягає до задоволення. Факти викладені у даній вимозі та порушення позивачем законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закон України '"Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" не знайшли свого ствердження і в ході судового розгляду, не змогли довести їх обгрунтованість і представники відповідача.
Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до повного задоволення.
Судові витрати у справі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення її розгляду підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 19, 45, 116, 117 КЗпП України, Рішенням Конституційного Суду України від 18 жовтня 2000 року у справі № 1-36/2000, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гаранти діяльності» від 15 вересня 1999 року із наступними змінами, Законом України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року із наступними змінами, Постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 3 вересня 2008 року «Про проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання», «Порядком проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 3 вересня 2008 року, -
ВИРІШИВ;
позов задоволити.
Визнати вимогу Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» № 09-05 від 16 вересня 2010 року такою, що не відповідає дійсності та не підлягає до задоволення.
5
Стягнути з Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» на користь Бєлоусова Валерія Володимировича 3-7 гривень 00 копійок витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Стягнути з Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» на користь держави 8 гривень 50 копійок державного мита.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

А.І.Ліуш

/А.І.Ліуш
Суддя Копія вірна.
Суддя:
/підпис/

[MikNero]

Цікаво, а у Анрійка Івановича вже є власний літачок?

[Flyer]

Профспілка вимушена була запросити новий витяг з Єдиного державного реєстру..., бо в службових осіб Мінінфраструктури та Державіаадміністрації, у судді Ліуша А.І. виникли сумніви щодо назви, тобто вони (юрист мінінфраструктри Кушпіль Д.С. та ін.) в судах намагались перекрутити найменування юридичної особи в назву (найменування включає організаційно-правову форму та назву юридичної особи, як це йдеться в формі ЗАПИТУ про видачу витягу з Єдиного державного реєструюридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Поки що профспілці не надана інформація, якими документами керувались чиновники Мінтрансзв’язку, коли в офіційних документах щодо призначення керівників з 2006 року використовували іншу назву не передбачену Статутом, а саме, замість офіційної назви «Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії» в наказах та контрактах використовувати назву: «державне авіаційне підприємство «Львівські авіалінії».

Явні махінації, щоб не було винних в розкраданні державного авіапідприємства.

Згідно наказів контрактів, результатів псевдо-конкурсів з 2006 року сумнівних осіб призначали керівниками в "державне авіаційне підприємство "Львівські авіалінії".

Такого підприємства - НЕМА !!!

[Flyer]

Кушпілю Дмитру Сергійовичу з села Вишневого Віце-прем'єр-міністр Укрїни Міністр інфраструктури України Б.В.Колесніков підписав довіреність №1564/03/14-11 від 12.04.2011р. для переслідування в судах Вільної профспілки ІТП ДАП "Львівські авіалінії", щоб не заважала розкрадати Державне авіапідприємство "Львівські авіалінії" його ставленикам відставним воякам (на даний час С.І.Підгородецькому з В.В.Бєлоусовим - у якого закінчився контракт) і залишати без роботи її членів.
Кушпіль на суди з вимогами про примусовий розпуск профспілки, скасувати свідоцтва... (позов від 21.06.2010р.розглядається Залізничним судом м.Львова, розглядав суддя Грищук В.О., з листопалда 2010р. - суддя Ригіна Л.М.) регулярно прилітає літаком у відрядження, отримує середній заробіток, добові, на судові засідання його у Львові возять, забезпечують житлом та годують.

Тобто за рахунок Держави Україна, державний службовець Б.В.Колесніков переслідує профспілку, щоб не заважала розкрадати державне майно.

Дивним чином державний службовець Б.В.Колісник розуміє Конституцію України, а саме ст. 19: Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та ст.36: Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій, а також дивно розуміє Конвенцію МОП №87, (ратифіковану Україною 11.08.1956 р.)., а там для Б.В.Колеснікова та юристів Мінінфраструктури досить чітко написано:
Стаття 2.
Працівники та роботодавці, без якої б то не було різниці мають право створювати на свій вибір організації без попереднього на те дозволу, а також право вступати в такі організації з єдиною умовою підлягати статутам цих останніх.
Стаття 3.
1. Організації працівників і роботодавців мають право опрацьовувати свої статути й адміністративні регламенти, вільно обирати своїх представників, організовувати свій апарат і свою діяльність і формулювати свою програму дій.
2. Державна влада утримується від будь-якого втручання, здатного обмежити це право або перешкодити його законному здійсненню.
Стаття 4
Організації працівників і роботодавців не підлягають розпускові або тимчасовій забороні в адміністративному порядку.
Стаття 8
2. Національне законодавство не зачіпає гарантій, передбачених цією Конвенцією, і застосовується таким чином, щоб не порушувати їх.

[Flyer]

Зміна назв підприємства (Бартків хоть на печатку дивився?).

[Flyer]

хронологія розкрадання
http://blog.censor.net.ua/posts.phtml?postID=566

[Flyer]

1. 16.09.2010 року профспілка звернулась до Мінтрансзв'язку з вимогою №09-05 НЕГАЙНО звільнити Бєлоусова В.В.(У відповідності до ст. 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Генеральної угоди, Галузевої угоди, ст. 45 КЗпП, вимога професійної спілки є обов'язковою для розгляду і виконання).

2. Юристи Мінтрансзвязку та ДАП "Львівські авіалінії" на бланку підприємства написали Бєлоусову В.В. позовну заяву до профспілки.

3. Профспілка отримала повідомлення заступника міністра Мінтрансзв'язку А.А.Колісника, що той зупиняє виконання вимоги профспілки до винесення судом рішення.

4. 22.06.2011р. лояльний суддя Залізничного районного суду м.Львова Ліуш А.І. позов Бєлоусова В.В. задоволив.

5. 31.10.2011р. Апеляційний суд Львівської області ухвалою скасував рішення суду 1-ї інстанції (судді Ліуша А.І.)

Отож, пора законопослушним чиновникам Мінінфраструктури (наступник Мінтрансзв'язку) виконувати вимогу профспілки про звільнення Бєлоусова В.В. у відповідності до чинного законодавства України.

Документи можна подивитися тут: http://www.aviation.com.ua/forum/viewtopic.php?f=11&t=6670

[Flyer]

ОГОЛОШЕННЯ - ЛІКВІДАЦІЯ

Доводимо до Вашого відома, що згідно наказу Міністерства інфраструктури України №496 від 03 листопада 2011 року прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» (код ЄДРПОУ – 01130644; юридична адреса: аеропорт ЦА, м. Львів, 79000 р/р 2600446644 у ПАТ АКБ «Львів» МФО 325268).

Цим наказом утворено комісію з ліквідації державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» у складі голови комісії Кальмука Назарія Богдановича та членів комісії Качора Сергія Григоровича, Березецької Галини Франківни, Бабинюка Ігоря Івановича, Захарчука Івана Володимировича, Топольницького Богдана Васильовича, Вітик Галини Володимирівни.

Відомості про припинення юридичної особи внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців 14.11.2011 року.

За даними державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради оголошення про прийняття рішення щодо припинення (ліквідації) державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» буде розміщено в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації – Бюлетені державної реєстрації 18.11.2011 року.

Для заявлення вимог кредиторів державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» встановлено строк – два місяці з дати публікації повідомлення про прийняття рішення щодо припинення (ліквідації) державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Вимоги кредиторів повинні оформлятися в письмовому вигляді згідно вимог чинного законодавства України та у вищевказаний строк подаватися ліквідаційній комісії ДАП «Львівські авіалінії».

У випадку наявності у Вас непогашеної заборгованості ДАП «Львівські авіалінії», просимо Вас зголоситися в порядку та терміни, що вказані вище.

Ліквідаційна комісія ДАП «Львівські авіалінії» здійснює свою роботу за юридичною адресою: 79000, м.Львів, аеропорт ЦА.

http://avia.lviv.ua/www/about.html
.....................
ГАЛУЗЕВА УГОДА на 2010-2012 роки між Міністерством транспорту та зв'язку України, Фондом державного майна України, Асоціацією "Аеропорти України" цивільної авіації та профспілками працівників цивільної авіації України

http://avia.gov.ua/front/printer/23293

4.7 У разі виникнення об’єктивних причин економічного, технологічного, структурного характеру або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, через які неминучі вивільнення працівників з ініціативи сторони власника, проводити їх лише за умови письмового повідомлення профспілкової сторони не пізніше як за 3 місяці до намічуваних звільнень, про причини і терміни вивільнення, кількість та категорії працівників, що будуть підлягати скороченню.
9.4 Інформувати профспілки про призначення або звільнення з посад керівників підприємств.
...................
1. На сайті Мінінфраструктури наказу Міністерства інфраструктури України №496 від 03 листопада 2011 року не оприлюднено.
2. Вільну професійну спілку інженерно-технічних працівників ДАП "Львівські авіалінії" про ліквідацію ДАП "Львівські авіалінії" ніхто не інформував.
3. Порушення Галузевої угоди, КЗпП, законодавства про профспілки ... профспілка оскаржить до суду.
----
http://www.aviation.com.ua/forum/viewtopic.php?f=11&t=6670&start=75

[Flyer]

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-5792/10/1370 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2011 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
суддів - Дем'яновського Г.С.,
Крутько О.В.,
за участю секретаря - Васильків О.С.,
за участю представників позивача Вереса В.М., Сміщука С.Л., представників відповідачів Кушпіля Д.С., Турчина І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» до Прокуратури Львівської області, Міністерства інфраструктури України про скасування наказу, визнання незаконною та протиправною бездіяльності Прокуратури Львівської області та Міністерства інфраструктури України та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
30.06.2010р. Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» (далі-Вільна профспілка) звернулася з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Прокуратури Львівської області (далі-Прокуратура), Міністерства інфраструктури України (далі-Міністерство). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2010 року позовну заяву Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» повернуто позивачу.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011р. апеляційну скаргу Вільної профспілки задоволено, скасовано Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2010р. та направлено справу для продовження розгляду. 17 листопада 2011 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито та призначено попереднє судове засідання на 01 грудня 2011 року.
На адресу Львівського окружного адміністративного суду Вільною профспілкою подано уточнення на позов від 28.11.2011р. та від 02.12.2011р. Уточнені вимоги позивач обґрунтовує тим, що Вільна профспілка неодноразово зверталась в Прокуратуру з приводу летітимності та законності призначення керівників ДАП «Львівські авіалінії» (далі-Підприємство) та законності їхніх повноважень, проте звернення по суті не розглядались, жодних засобів щодо припинення правопорушень зі сторони Прокуратури не вживалось. За сприяння і бездіяльності службових (посадових) осіб Прокуратури та Міністерства створено ліквідаційну комісію щодо ліквідації державного авіапідприємства «Львівські авіалінії». Вважає, що відбулося рейдерське захоплення Підприємства, оскільки таким керували не уповноважені особи: Дихне Є.Г., Чевердюка Д.І., Бєлоусова В.В., Кокшарова В.А., Матюшенка В.Л., які за підтримки посадових осіб відповідачів вчиняли від імені Підприємства певні дії: користувались печаткою, продавали за безцінь літаки, довели до масштабних збитків Підприємство, звільнили весь льотний склад, протидіяли Вільній профспілці у виконанні статутних завдань, сприяли рейдерам у звільненні з роботи членів виконавчих органів та членів Вільної профспілки, з чого вбачається особиста зацікавленість посадових осіб Прокуратури та Міністерства. За таких обставин вважають, що накази про призначення на посаду керівників державного авіаційного підприємства «Львівські авіалінії» Дихне Є.Г., Чевердюка Д.І., Бєлоусова В.В., Кокшарова В.А., Матюшенка В.Л. на яких відсутні підписи уповноважених осіб Міністерства та які призначені на неіснуюче підприємство, оскільки в ЄДР такого підприємства не має, підлягають до скасування. Оскільки вищевказані особи само призначали себе керівниками Підприємства та протиправно вчиняли юридичні дії від імені власника, що призвело до продажу державного майна стороннім особам, а відтак Міністерство

зобов'язано всі накази, рішення, розпорядження та довіреності вищезгаданих осіб визнати нечинними, та привести все до попереднього стану.
Ухвалою суду в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Дихне Є.Г., Чевердюка Д.І., Бєлоусова В.В., Кокшарова В.А., Матюшенка В.Л., які до суду не з'явились, явку повноважних представників не забезпечили, повідомлені про розгляд справи.
В судовому засіданні представники позивача зазначили, що прийнятий Міністерством Наказ №496 від 03.11.2011р. «Про припинення шляхом ліквідації державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» свідчить про небажання відповідачів виконувати покладені на них обов'язки, а на звернення представників Вільної профспілки, яке подане на особистому прийомі 02.09.2010р. належно обгрунтованої відповіді не отримали. Просили уточнений позов задовольнити.
Представник Міністерства в судовому засіданні позову та уточнень не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян» на звернення Вільної профспілки Міністерством в межах компетенції надавалась відповідь; в межах наданих законом повноважень Міністерством були призначені керівниками підприємства Кокшаров В.А., Матюшенко В.Л., Дихне Є.Г., Чевердюк Д.І. та Белоусов В.В.; оскільки в накази про призначення вищезгаданих осіб закралась технічна помилка щодо назви підприємства: державне авіаційне підприємство «Львівські авіалінії», замість назви підприємства згідно статуту: державне авіапідприємство «Львівські авіалінії», а відтак, проаналізувавши відповідні накази Міністерство виявило наявність помилки та з врахуванням того, що накази по особовому складу мали разовий розпорядчий характер та не впливали на настання юридичних фактів щодо керівників, яких вже звільнено з ДАП «Львівські авіалінії», їхні накази про призначення та звільнення були залишені без змін, до наказу діючого керівника Бєлоусова В.В. від 14.07.2010р. №275 Міністерством внесено зміни наказом від 13.07.2011р. №86, в якому змінено «державне авіаційне підприємство» на «державне авіапідприємство»; рішення про ліквідацію Підприємства прийнято Міністерством з підстав скрутного фінансово-економічного становища на Підприємстві, про що повідомлено первинну профспілку та Вільну профспілку. Зазначив, що призначеними Міністерством керівниками в межах повноважень приймались відповідні рішення, накази, розпорядження та видавались довіреності. Просив у задоволенні уточненого позову відмовити.
Представник Прокуратури позову та уточнень не визнав з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, оскільки органи прокуратури не є стороною у будь-яких відносинах з профспілками, а тому не можуть перешкоджати законній діяльності профспілки. На звернення Вільної профспілки до Прокуратури від 02.09.2010р. за №09-01 останньою надана повна обгрунтована відповідь 01.10.2010р. за №08/1-5-08. Окрім того, на заяви Вільної профспілки з приводу перевищення повноважень керівниками ДАП «Львівські авіалінії» проводились перевірки, та були прийняті рішення про відмову у порушенні кримінальних справ на підставі п.2 ст.6 КПК України. Що стосується прийняття Міністерством як органом управління рішення про ліквідацію Підприємства, то органам прокуратури згідно із положеннями Закону України «Про прокуратуру» забороняється втручатися у господарську діяльність суб'єктів господарювання. Просив відмовити в уточненому позові.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, які на пропозицію суду в порядку ст. 11 КАС України були подані учасниками спору.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог щодо зобов'язання Прокуратури Львівської області провести розслідування та слідчі дії щодо рейдерсього захоплення Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» та притягнути до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння та управління державним майном та коштами Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії»

відповідно до ст.ст. 190, 191, 219, 220, 364-336, 368-2 КК України та визнання факту рейдерського захоплення Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» посадовими особами, призначеними керівниками Мінтрансзв'язку (Мінінфраструктури) на керівні посади «державного авіаційного підприємства «Львівські авіалінії», відповідно до погоджених Наказів та контрактів на призначення - закрити, в решті позову слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії» є юридичною особою. Дане найменування юридична особа отримала в результаті державної реєстрації змін до установчих документів від 19.04.2006р., як це зазначено в інформаційному листі Управління державної реєстрації Львівської міської ради від 12.07.2011р.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.07.2006р. №388 до сфери управління Мінтрансзв'язку передано ряд підприємств серед яких і Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії».
Міністерство транспорту та зв'язку України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України як уповноважений орган управління від імені держави відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та статуту Підприємства здійснювало призначення та звільнення керівників державного підприємства.
Наказом Мінтрансзв'язку від 19.12.2007р. №364 о/с призначено генеральним директором Підприємства Дихне Є.Г., який цю посаду займав по листопад 2008 року. Наказом Мінтрансзв'язку від 12.11.2008р. №1370 призначено виконувача обов'язків генерального директора Підприємства Чевердюка Д.І. Наказом Мінтрансзв'язку від 14.07.2010р. призначено генеральним директором Підприємства Белоусова В.В. який по даний час, як це пояснив представник Міністерства, є керівником Підприємства.
В судовому засіданні представник Міністерства зазначив, що вказані особи призначались на Підприємство на підставі контрактів, які з ними були укладені відповідно до конкурсного відбору, що проводиться уповноваженим органом управління в порядку проведення конкурсу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008р. №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання».
В матеріалах справи міститься лист заступника Мінтрансзв'язку - голови Державної авіаційної адміністрації від 01.10.2010р. №1.18-8556, згідно якого Державна авіаційна адміністрація повідомляє генерального директора Підприємства Білоусова В.В., що призначення Підгородецького СІ. на посаду першого заступника генерального директора Підприємства погоджувалося з Міністерством транспорту та зв'язку України у 2007 та 2009 роках.
Щодо призначення Міністерством керівниками Підприємства Кокшарова В.А., Матюшенка В.Л., Дихне Є.Г., Чевердюка Д.І. та Белоусова В.В. на неіснуюче «Державне авіаційне підприємство «Львівські авіалінії» представник Міністерства пояснив, що проаналізувавши накази про призначення цих осіб на посади керівників було виявлено наявність технічної помилки при їх підготовці та в наказах про звільнення керівників: в назві підприємства замість Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії» було вказано Державне авіаційне підприємство «Львівські авіалінії».
Оскільки накази по особовому складу мають разовий розпорядчий характер та не впливають на настання юридичних фактів, щодо керівників яких вже звільнено з Підприємства, такі накази про призначення та звільнення залишились без змін. До наказу діючого керівника Белоусова В.В. від 14.07.2010р. №275 Міністерством внесено зміни наказом від 13.07.2011р. №86 де «державне авіаційне підприємств» змінено на «державне авіапідприємство».
Як вбачається з акта виїзної перевірки ДАП «Львівські авіалінії» за зверненням громадянина Сміщука С.Л. до Генеральної прокуратури України від 04.07.2011р., яка проводилась на підставі наказу Державіаслужби від 30.06.2011р. №49, з аналізу установчих документів Підприємства, листування, актів Міністерства комісія вважає, що назва авіаційне підприємство та Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії» є тотожними і стосуються однієї і тієї ж юридичної особи, а назва підприємства вказується як повна назва або скорочена.
Щодо скасування наказу Мінінфраструктури від 03.11.2011р. №496 «Про припинення шляхом ліквідації Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» слід зазначити наступне.
З метою залучення інвестиційних надходжень в основні фонди ДАП «Львівські авіалінії»

від продажу державного майна, що невикористовувалося у його діяльності, 28.09.2007р. Наказом №876 «Про відчуження шляхом продажу основних фондів ДАП «Львівські авіалінії», наказом №934 від 15.10.2007р. Мінтрансзв'язку «Про відчуження шляхом продажу двигунів ДАП «Львівські авіалінії» в кількості 24 од.» та наказом №1426 від 25.11.2008р. «Про відчуження шляхом продажу 5 од. двигунів» Міністром Мінтрансзв'язку наказано дозволити відчуження шляхом продажу основних фондів та двигунів Підприємства згідно з додатком до цих наказів, а керівнику ДАП «Львівські авіалінії» забезпечити продаж вказаного у додатку державного майна, що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами.
Як вбачається з цих наказів, такі були прийняті щодо майна, яке не використовується у діяльності Підприємства, за погодженням Державної авіаційної адміністрації, Фонду державного майна України та в порядку Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
Як пояснив в судовому засіданні представник Міністерства, у зв'язку зі скрутним фінансово-економічним становищем на Підприємстві Міністерством як уповноваженим органом управління прийнято рішення щодо ліквідації ДАП «Львівські авіалінії», що знайшло своє відображення в Наказі №496 від 03.11.2011р. «Про припинення шляхом ліквідації державного авіапідприємства «Львівські авіалінії».
Дані обставини підтверджуються вищезгаданим актом комісії від 04.07.2011р., яка зазначила, що чистий збиток Підприємства в 2010 році становить 11619,0 тис.грн., що в 7,9 раз більше за відповідний період минулого року. В першому кварталі 2011 року чистий збиток вдвічі перевищує чистий дохід. Наявна кредиторська заборгованість в сумі 39,4 млн.грн., дебіторська заборгованість в сумі 14,8 млн.грн., наявна заборгованість по Пенсійному фонду України в сумі 4 104 638,00грн. У зв'язку з тим, що закінчився календарний строк служби повітряних суден та відсутня фінансова спроможність на Підприємстві для їх продовження, отримання сертифіката експлуатанта відповідно до правил сертифікації експлуатантів є неможливим.
Як вбачається з оспорюваного наказу про ліквідацію Підприємства, такий був прийнятий відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та з метою підвищення ефективності використання державного майна та упорядкування переліку підприємств, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Окрім того в наказі зазначено, що слід утворити ліквідаційну комісію Підприємства, та визначено її функції при проведенні ліквідації Підприємства.
Статтею 22 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності» визначено, що при ліквідації підприємства повідомляється первинна профспілкова організація про майбутнє вивільнення працівників не пізніше як за три місяці.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2011р. Голова ліквідаційної комісії ДАП «Львівські авіалінії» листом повідомляв голову профспілкового комітету ДАП «Львівські авіалінії» про те, що 03.11.2011р. Міністерством прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації Підприємства, та що цим наказом зобов'язано голові ліквідаційної комісії забезпечити звільнення працівників Підприємства, а відтак звертається з проханням сприяти ліквідаційній комісії в досягненні спільної мети — проведення повного розрахунку із звільненими працівниками.
Як пояснив в судовому засіданні представник Міністерства, на адресу Міністерства надійшов лист від громадянина Вереса В.М., в якому він висловлював претензію, що не повідомлено про проведення ліквідації Вільну профспілку, а відтак з метою усунення конфліктної ситуації Міністерством направлено лист від 23.11.2011р. на адресу Вільної профспілки, в якому повідомлено про проведення ліквідації Підприємства, тим самим в повній мірі виконано вимогу закону.
В матеріалах справи міститься лист від 23.11.2011р., який надсилався голові Вільної профспілки щодо прийняття наказу про ліквідацію Підприємства.
Щодо бездіяльності відповідачів по нереагуванні на звернення Вільної профспілки про протиправність дій керівників Підприємства, які сприяли рейдерському захопленні

Підприємства суд зазначає наступне.
Як пояснив в судовому засіданні представник Міністерства, на адресу Міністерства протягом останніх років надходили численні листи, звернення, скарги від громадян Вереса В.М. та Сміщука С.Л. щодо ситуації, яка склалась на ДАП «Львівські авіалінії». Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» на кожен лист Міністерством в межах компетенції авторам звернень надавалась відповідь, а відтак вважає, жодної бездіяльності або не реагування зі сторони Міністерства на звернення щодо діяльності на державному підприємству позивачем не наведено.
Суд зауважує, що позивачем дана вимога не обгрунтована, оскільки не наведено конкретного випадку та не надано письмових доказів, що за результатами звернення до Міністерства відповіді на таке звернення позивачу не надано.
В обгрунтування бездіяльності по нереагуванні на звернення Вільної профспілки до Прокуратури, Вільна профспілка подала звернення 02.09.2010р. за №09-01, на яку Прокуратура надала відповідь 01.10.2010р. за №08/1-5-08. з якої вбачається, що органи прокуратури не мають право втручатися у господарську діяльність підприємств, устранов, організацій в тому числі з питань ліквідації; на заяви Вільної профспілки з приводу перевищення повноважень керівниками ДАП «Львівські авіалінії» проводились перевірки, та були прийняті рішення про відмову у порушенні кримінальних справ на підставі п.2 ст.6 КПК України, а відтак бездіяльність Прокуратури в цій частині вимог є необгрунтованою.
Щодо уточнених вимог позивача про вчинення протиправних юридичні дії керівниками Підприємства Дихне Є.Г., Чевердюком Д.І., Бєлоусовим В.В., Кокшаровим В.А., Матюшенком В.Л., які, як зазначає позивач, самопризначали себе керівниками Підприємства, що призвело до продажу державного майна стороннім особам, та зобов'язання Міністерства з цих підстав всі накази, рішення, розпорядження та довіреності вищезгаданих осіб визнати нікчемними, та привести все до попереднього стану суд зазначає наступне.
Як пояснив в судовому засіданні представник Міністерства, оскільки Чевердюк Д.І., Дихне Є.Г., Бєлоусов В.В., Кокшаров В.А., Матюшенко В.Л. були легітимними керівниками Підприємства, що підтверджується письмовими доказами, а відтак в межах повноважень останніми приймались (видавались) відповідні рішення, накази, розпорядження та довіреності, які були розпорядчими документами по Підприємству, в тому числі по особовому складу.
Слід зауважити, що питання правомірності прийняття окремого рішення вищезгаданих керівників Підприємства в період їх діяльності, може бути предметом розгляду за позовом зацікавленої особи, права якої порушено, в площині конкретної справи в порядку адміністративного, цивільного чи господарського судочинства.
Щодо вимоги позивача про необхіднсть Міністерства поновити на посад звільнених членів профспілки то суд погоджується з позицією Міністерства, що останнє немає жодного відношення до призначення та звільнення працівників ДАП «Львівські авіалінії», а дані питання лежать в площині відносин керівника підприємства та конкретно взятого працівника. Жодного працівника ДАП «Львівські авіалінії» Міністерство не призначало та не звільняло із займаної посади, тому зазначена вимога не стосується Міністерства та є безпідставна.
Окрім того суд зазначає, що органи прокуратури та Міністерство інфраструктури України не є стороною у будь-яких відносинах з профспілками, а тому такі не можуть перешкоджати законній діяльності останньої.
Оскільки судом в судовому засіданні не встановлено протипраних дій Міністерства та Прокуратури, а відтак вимога що публічного вибачення перед членами та керівництвом Вільної профспілки до задоволення не підлягає.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Прокуратури Львівської області провести розслідування та слідчі дії щодо рейдерсього захоплення державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» та притягнути до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння та управління державним майном та коштами державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» відповідно до ст.ст. 190, 191, 219, 220, 364-336, 368-2 КК України, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ч.І ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист

прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.2 ч.З ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно ст.1 КПК України призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах, а ст.2 КПК України встанолює, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Статтею 97 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язаний протягом трьох днів з моменту прийняття заяви (повідомлення) прийняти одне з таких рішень: 1. порушити кримінальну справу; 2. відмовити в порушенні кримінальної справи; 3. направити заяву або повідомлення за належністю.
Позивач ставить питання про проведення розслідування та слідчі дії, тобто діяльність, що регламентована нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної вимоги в порядку адміністративного судочинства.
В рішенні Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001р. зазначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Однак таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, окрім випадків, коли оскарження таких не передбачене в кримінально-процесуальному порядку.
Дана позиція узгоджується з позицією Вищого Адміністративного Суду України, що викладена в Ухвалі від 22.09.201 lp. K-9902/09.
Відповідно до вимог п.1 ч.І ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, вимоги норм Кримінально-процесуального кодексу України та ст. 157 КАС України, суд вважає, що адміністративна справа в частині вимог про зобов'язання Прокуратури щодо проведення розслідування та слідчі дії підлягає до закриття.
Щодо позовних вимог в частині визнання факту рейдерського захоплення Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» посадовими особами, призначеними керівниками Мінтрансзв'язку (Мінінфраструктури) на керівні посади «державного авіаційного підприємства «Львівські авіалінії», відповідно до погоджених Наказів та контрактів на призначення, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно п.1 ч.І ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 162 КАС Ураїни визначені повноваження адміністративного суду, згідно якою розгляд справ про встановлення факту, у тому числі факту рейдерського захоплення

Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» посадовими особами, Кодексом адміністративного судочинства України до юрисдикції адміністративного суду не віднесено. Порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, передбачено Розділом IV Главою 6 Цивільного процесуального кодексу України.
При таких обставинах суд вважає, що позов в частині вимоги про встановлення факту рейдерського захоплення Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» посадовими особами не підлягає розгляду в судах адміністративної юрисдикції та підлягає до закриття.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. З ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що відповідачі як суб'єкти владних повноважень надали суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, а з врахуванням того, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, а відтак в решті позову слід відмовти.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати- у формі судового збору, не належить стягувати зі сторін спору.
Керуючись ст.ст. 7-14, 24, 53, 69-71, 86, 94, 128, 157, 159-163, 167 Кодексу адмінстративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В частині позовних вимог щодо зобов'язання Прокуратури Львівської області провести розслідування та слідчі дії щодо рейдерсього захоплення Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» та притягнути до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння та управління державним майном та коштами Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» відповідно до ст.ст. 190,191, 219, 220, 364-336, 368-2 КК України - закрити.
Роз'яснити позивачу, що дана позовна вимога належить до юрисдикції кримінального судочинства.
В частині позовних вимог щодо визнання факту рейдерського захоплення Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» посадовими особами, призначеними керівниками Мінтрансзв'язку (Мінінфраструктури) на керівні посади «державного авіаційного підприємства «Львівські авіалінії», відповідно до погоджених Наказів та контрактів на призначення - закрити.
Роз'яснити позивачу, що дана позовна вимога належить до юрисдикції цивільного судочинства.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 22.12.2011р.
Головуючий-суддя /підпис/ Шинкар Т.І.
судді Дем'яновський Г.С.
Крутько О.В.
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили.
Головуючии-суддя Шинкар Т.І.

[Flyer]

Звернення до Януковича.