Університет «Львівська Політехніка» (вулиця Степана Бандери, 12) – одна з найкращих львівських цивільних будівель (1874-1877 роки).
 
Будівля Львівської Політехніки є прикладом впливу віденської архітектури на урбаністику Львова. Автор проекту найславетніший львівський архітектор XIX століття Юліан Захарєвич хотів створити споруду не гіршу від знаменитої Вищої технічної школи у Відні. Архітектурний стиль віденського історизму майстер намагався подати у новому трактуванні досягнення минулих епох, а саме ренесансу і бароко.
 
Фасад будівлі відзначається спокійною величчю і пропорційністю архітектурних форм. Аттик оздоблено скульптурною групою різця Леонардо Марконі, яка зображає Інженерію, Архітектуру і Механіку.
 
Обширний вестибуль справляє урочисте враження. Сходова клітка оздоблена поліхромними розписами стелі, ліпниною і алегоричними барельєфами, що персоніфікують Мистецтво і Науку. Актовий зал оздоблений постатями каріатид і декоративним панно зі зображенням головних моментів розвитку людської цивілізації. У приміщенні бібліотеки привертає увагу багато оздоблене дерев’яне різьблення. У  будівлі є музей, де можна ознайомитися з історією цього славетного навчального закладу. У парку Політехніки стоїть місток 1892 року – перший у Галичині твір із залізобетону.