Палац Корнякта

Палац Корнякта (Площа Ринок, 6) – надзвичайно цінна ренесансна пам’ятка 1580 року, палац найбагатшого львів’янина за всю історію міста купця Костянтина Корнякта.

Грек за походженням, з острова Крит, Костянтин Корнякт, котрий замешкав у Львові в XVI столітті і контролював торгівлю вином на всьому Чорномор’ї, був меценатом,  досвідченим і мудрим чоловіком, знав багато східних мов.

Палац Любомирських

Палац Любомирських (Площа Ринок, 10) – класичний бароковий палац XVIII століття з оригінальним скульптурним декором.

Палац Бандінеллі

Палац Бандінеллі (Площа Ринок, 2) пам’ятка пізнього ренесансу (1593 рік) з кам’яними дельфінами на фасаді, які сприяли власникові будівлі у торговельних справах і оберігали від небезпек.

На початку XVII століття купець з Італії Роберто Бандінеллі, відвідавши наше місто, вирішив залишитися у Львові, одержав львівське громадянство, купив цей будинок і зайнявся новим та незвичним для міста бізнесом: він започаткував тут класичну пошту європейського зразка.

Ратуша

Сучасна будівля львівської ратуші зведена у стилі віденського класицизму в середині ХІХ століття. Подолавши 350 дерев’яних сходинок, усього за три гривні (47 євроцентів) з оглядового майданчика ратушної вежі можна побачити усю красу стародавнього міста.

Кам'яниця Шольц-Вольфовичів

Кам’яниця Шольц-Вольфовичів (Площа Ринок, 23) – пам’ятка 1570 року, збудована у стилі німецького ренесансу з унікальним скульптурним оздобленням.

Кам’яниця у середньовіччі належала одному з найбагатших купецьких родів Львова – Шольц-Вольфовичам.

На фасаді будинку бачимо скульптурну постать Фортуни. Справді богиня удачі довго не покидала господарів цього дому, адже сам патріарх роду Вольф Шольц мав дванадцять синів і дванадцять дочок від однієї дружини Беати.

Він залишив своїй родині величезний на той час спадок – 25 тисяч золотих червінців, не враховуючи будинків, земель, крамниць і товарів. Родина Шольц-Вольфовичів так розрослася за сто років, пише львівський хроніст, що здавалося, ніби всі інші родини у Львові вливалися в неї, як струмочки у море, і важко було знайти вже на початку XVII століття львівського міщанина, котрий не був би споріднений із цією родиною.

Будинок Шольц-Вольфовичів на рівні третього поверху оздоблений скульптурною композицією «Хрещення».

Вигляд кам`яниці з боку площі Ринокзображає євангельську сцену з постатями Ісуса Христа та Івана Хрестителя.

Родина Шольца походила з Сілезії, де широко була розповсюджена традиція декорувати будинки не лише біблійними персонажами, але й цілком реальними людьми, сучасниками епохи. Можливо ця традиція у поєднанні з досить демократичними традиціями епохи Ренесансу і вплинула на рішення власника замовити для оздоблення фасаду серію скульптурних портретів, які зображають представників різних прошарків тогочасного львівського суспільства.

Можливо це навіть були друзі чи знайомі власника будинку – купці, шляхта чи міські радники. Тут ми маємо чудову нагоду подивитися на обличчя справжніх людей середньовічної епохи, яких дбайливо зберегли для нащадків. Скульптурний ряд фасаду кам’яниці гармонійно доповнюють образи чорта і блазня, які надають усій композиції гротескного відтінку.

Чорна кам'яниця

Чорна кам'яниця (1588 рік) Площа Ринок, 4 – унікальна пам'ятка ренесансної архітектури, яка не має аналогів мабуть у цілій Європі.

Свою назву Чорна кам’яниця одержала у ХІХ столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря й світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами.

Пасаж Андреоллі

Пасаж Андреоллі (Площа Ринок, 29) – кам’яниця другої половини XVIII століття, збудована у стилі ампір. До середини XVIII століття на цьому місці стояла одна з найгарніших ренесансних кам’яниць міста, збудована у XVI столітті львівськими патриціями Кампіанами.

Площа Ринок

Площа Ринок – центр політичного, громадського, культурного і торгового життя міста протягом 500 років, серце Львова, історичний початок європеїзації України.