Місто визначає напрямки розвитку на найближчі роки, керуючись думкою самих львів’ян. Відтак, протягом останнього часу Інститут міста провів ряд репрезентативних соціологічних досліджень, які мали на меті дослідити найбільш проблемні сфери життя міста крізь призму думок самих його мешканців. За результатами отриманих даних у мерії розпрацьовують рішення, які допоможуть вирішувати проблемні питання міста.

Коли людина чи компанія, чи місто працює, то воно хоче знати результати своєї роботи. Результати роботи міста ми можемо бачити – змінюються дороги, змінюється аеропорт змінюються інші речі. Але також цікаво знати, як людина, яка живе в цьому середовищі, сприймає ці зміни, бачить їх або не бачить. Тому ми вже протягом багатьох років проводимо опитування мешканців, як вони бачать ту чи іншу ситуацію. Цього року ми провели більш глибоке опитування, витратили на це більше часу для того, щоб виміряти рівень якості життя у місті Львові. Це проводилось під керівництвом Інституту міста.

Тобто, ми визначали рівень сприйняття мешканцями того, що робиться в місті: покращилися чи погіршилися ті чи інші критерії проживання в місті, сприйняття міста як такого, сприйняття візерунку міста, який ми малюємо разом.

директор департаменту «Адміністрація міського голови»

Олег Березюк.

Як показали дослідження, більше половини опитаних вважають Львів чистим (50,88%), натомість 14,74% - брудним. 69,51%  опитаних вважають,  що Львів є спокійним містом у денний час, а 60,88% - у нічний. 89,44% опитаних почувають себе безпечно удень, а 61,62% - вночі.

Оцінити зміни у різних сферах життя міста мешканцям пропонувалося таким чином: ситуація покращилася, не змінилася чи погіршилася. Таким чином більшість львів’ян відзначають позитивні зміни у інфраструктурі міста. Зокрема, на думку львів’ян, ситуація покращилася у таких сферах життя міста: водопостачання (57,66%), освітленість вулиць (54,68%), прибирання міста (53,28%), стан доріг (55,26), стан паркових зон (50%) та культурне життя міста (59,92%).

Соціологічні дослідження - це хороший спосіб оцінити роботу муніципалітету як загалом, так і роботу окремих підрозділів зокрема. У опитуванні мешканці мають змогу виставити оцінку владі за виконану роботу, вказати, які саме негативи та позитиви вони вбачають у її діяльності По-друге, для осіб, відповідальних за виконавчий процес, це можливість отримати системну та об’єктивну інформацію для підвищення ефективності реалізації програм щодо покращення життя у місті.

керівник програми аналізу та досліджень

Інституту міста

Мар’яна Малачівська.

Ми також хочемо цим дослідженням подивитися, як громада міста інтегрує себе з містом: чи я живу як споживач і хочу, щоб мені все було добре, тепло, гарно, привітно, чи я хочу бути активним учасником побудови того середовища, в якому я житиму. І, до речі, те, що ми отримали, – дуже цікаві цифри. Мешканець поки бачить свою роль в місті як «спостерігач» і «споживач».

Але і це добре, бо добре питати у такого спостерігача і отримувати його думку про ті чи інші процеси в місті, щоб їх змінювати. І мерія цим активно користається.

Ці дослідження робляться саме зараз для того, щоб наступний рік формуючи бюджет, ми закладали реальні зміни для того, щоб виправдати ті речі, які є добрі, і для того, щоб покращити ті, які потребують покращення.

директор департаменту «Адміністрація міського голови»

Олег Березюк.

Як показали результати соцопитувань, найбільше відповідальності за вирішення соціальних  проблем мешканці покладають на місцеву (31%) та загальнодержавну владу (21%). Свою ж роль у вирішенні проблем  мешканці бачать на 12%. 

Вже деякий період міська рада проводить соціологічні дослідження різних сфер життя міста і вони не є епізодичні. Ми навіть ввели показники задоволеності життям в наш стратегічний документ – Комплексну стратегію розвитку міста.

Ті дані, які ми зараз отримали від мешканців, ми хочемо виносити на розгляд відповідних органів для врахування при формуванні бюджету. Окрім того, ми хочемо іти ще глибше - не просто мати констатацію факту, а збирати ще професійні середовища, своєрідні круглі столи для обговорення тих проблем, які були виявлені під час дослідження, прийняття конкретних рішень.

Ми хочемо поміняти фокус  - тобто сконцентруватися на тому, що ми можемо змінити вже і зараз тими силами, які є. Тобто ми розуміємо, що завтра не буде в 10 разів збільшено фінансування, ми розуміємо, що живемо в реальності, і вже завтра закони не стануть ідеальними. Але ми маємо певні можливості вже сьогодні - можливості міської ради, можливості професійних середовищ. «Що ми можемо зробити вже зараз і змінити, якісно змінити ситуацію на краще?», -  це буде основним запитанням круглих столів, які ми проводитимемо

керівник Інституту міста

Олександр Кобзарев.

Довідка

Аналіз соціологічних даних проведено дослідниками Інституту міста. Інтерв’ювання респондентів здійснювалося львівською соціологічною агенцією «Фама» методом «face to face» у жовтні та листопаді 2011 року. Було опитано 800 респондентів, старших 18 років. Похибка репрезентативності вибірки  з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, 3% - для показників близьких до 25% або 75%, 2,1% - для показників близьких до 10% або 90%, 1,5% - для показників близьких до 5% або 95%, 0,7% - для показників близьких до 1% або 99%.

Читайте також

• «Загалом львів’яни вважають своє місто чистим», - соціолог Інституту міста
• Відбулась зустріч з представниками громади мікрорайону Підзамче
• У Львові завдяки шведським технологіям покращать обслуговування мешканців
• Інститут міста підготував «Соціальний портрет львів’янина»
• Інститут міста підрахував кількість туристів у Львові
• Під час засідань робочої групи обговорено необхідність розробки фан-меню у ресторанах Львова
• До ресторанів Львова висунуто низку вимог у рамках підготовки до Євро 2012
• Інститут міста провів зустріч із лідерами громадськості

Joomla! Україна